Вебінар «БПД — для вчителів права та соціальних працівників Попаснянського району»
Проєкт «Інтеграція безоплатної правової допомоги в Гірську об’єднану територіальну громаду»
15 січня 2021 р. вчителі права та соціальні працівники взяли участь у вебінарі «БПД — для вчителів права та соціальних працівників Попаснянського району».
Тренерка Тетяна Гусєва, керівниця Гірського бюро правової допомоги, ознайомила учасників заходу з законодавством за напрямом безоплатної правової допомоги для населення; хто має право на БПД від держави; роботою за напрямом захисту прав людини, а також — з небезпеками соціальних мереж з юридичної точки зору.
Захід проведено в межах проєкту «Інтеграція безоплатної правової допомоги в Гірську об’єднану територіальну громаду». Мета проєкту – наблизити безоплатну правову допомогу до населення Гірської ОТГ через створення комунікацій із Сєвєродонецьким місцевим центром із надання безплатної правової допомоги та запровадити процес вирішення питань у Гірській громаді через правовий механізм.
Відео вебінару за посиланням - https://youtu.be/75bKhQoW2OA
ПЛАН:
1.Безоплатна правова допомога. Хто має право на БПД від держави. 2.Права людини – як цінність. 3.Небезпеки соціальних мереж з точки зору права. 4.Заходи обережності у соціальних мережах.
Безоплатна правова допомога.
Статтею 59 Конституції України зазначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги.
Система надання безоплатної правової допомоги в Україні – це мережа з 551 точки доступу до правових послуг: 23 регіональних, 96 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 432 бюро правової допомоги у всіх регіонах України, а також Координаційний центр з надання правової допомоги.
Безоплатна правова допомога – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.
Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», існує первинна правова допомога та вторинна правова допомога.
Право на БППД мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Право на БВПД мають категорії осіб, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України.
Право на безоплатну правову допомогу гарантується Конституцією України.
Безоплатна первинна правова допомога, суб’єктами права на яку є усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, включає такі види правових послуг:
- надання правової інформації;
- надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Кожен може отримати правову консультацію щодо того, як діяти для вирішення своєї життєвої проблеми.
Первинна правова допомога передбачає інформування людей про їхні права, порядок їх реалізації та відновлення у разі порушення.
Отримати таку допомогу можна безпосередньо у місцевих центрах, або бюро які розташовані у 5 містах нашої області, а саме : у м. Гірське, м. Попасна, м. Лисичанську, м. Рубіжне, м. Кримінна . Також є гаряча лінія 0 800 213 103, через довідково-інформаційну платформу WikiLegalAid.
Громадяни, які не мають можливості самостійно захистити свої права та інтереси, можуть скористатися допомогою адвоката чи юриста.
Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг, як:
- захист;
- здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
- складення документів процесуального характеру.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб( всього 13 категорій):
1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;
2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;
2-1) внутрішньо переміщені особи;
2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;
4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;
5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
8) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;
9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;
13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
Місією системи БВПД є - захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад та спільнот.
Люди в Україні використовують правові інструменти для вирішення своїх життєвих питань та мають рівний доступ до правосуддя. Мережа незалежних надавачів безоплатної правової допомоги відповідає правовим потребам людей. Територіальні громади та держава визнають важливість і необхідність безоплатної правової допомоги як соціальної гарантії та забезпечують стабільне її фінансування з державного та місцевих бюджетів.
Першоосновою нашої діяльності є повага до гідності людини та прагнення створити умови, за яких люди мають рівний доступ до права й правосуддя,незалежно від рівня їх матеріальних статків чи ступеня соціальної вразливості.
Ми працюємо в команді на основі взаємної поваги та взаємної відповідальності. Діємо доброчесно, зорієнтовані на клієнта й сповідуємо рівне ставлення до всіх.
Ми віримо, що гідне життя безпосередньо залежить від того, наскільки людина знає свої права, має бажання та можливості їх реалізовувати. Пропонуємо людям засоби для вирішення життєвих проблем у правовий спосіб на противагу узвичаєній у суспільстві корупції.
Люди звертаються по допомогу до тих, кому вони довіряють. Суспільна довіра є необхідною умовою для розвитку системи безоплатної правової допомоги.
Кожного зустріти, вислухати, допомогти сформулювати проблему. Проконсультувати та роз’яснити можливі механізми дій. Допомогти вразливим категоріям клієнтів відновити порушені права у суді. Усе це тримають на своїх плечах «атланти» системи — юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Головна настанова для юристів системи БПД — орієнтація на клієнтів. Бути справді зацікавленим у тому, щоб допомогти, а ще – надати допомогу у спосіб, найбільш зручний для конкретної людини.
“Важливо, щоб наші клієнти максимально повно і щиро розповіли усі деталі своєї ситуації. Це стосується не лише їх упевненості у конфіденційності звернення та захисту персональних даних, які ми гарантуємо. У першу чергу — це емпатія, уміння вислухати, підтримати людину, яка опинилася у складній життєвій ситуації. Тому юристи системи безоплатної правової допомоги розвивають навички спілкування з клієнтами, зокрема проходять тренінги з розвитку навичок роботи з вразливими групами клієнтів (soft skills), які розроблені за підтримки Проєкту «Доступна та якісна правова допомога в Україні”,
Кожний клієнт індивідуальний і має свої очікування. Він може переживати емоційне хвилювання, тривогу і не розповідати про все відверто або ж несвідомо упускати певні моменти. У вас ніколи не буде другого шансу справити перше враження. Мабуть, однією з головних особливостей у роботі є те, що не варто давати клієнтам порожніх обіцянок та надій. Краще за все надати об’єктивну оцінку ситуації.
Система безоплатної правової допомоги вже давно співпрацює з органами місцевого самоврядування.
Система безоплатної правової допомоги стоїть на захисті прав всіх та кожного.
Не залишайтесь з правовими проблемами на одинці, звертайтесь за безоплатними юридичними консультаціями до системи БПД.
Одна з найголовніших небезпек соціальних мереж — упевненість тамтешніх завсідників у тому, що більшість їхніх віртуальних дій минаються без наслідків.
Інтернет, чати, віртуальні щоденники, соціальні мережі стали прикметою сучасності. Сьогодні там проводять час не лише активні й особливо просунуті. У віртуальних мережах вирує своє життя — люди спілкуються, зустрічаються, закохуються, сваряться, висловлюють свої думки, завантажують фотографії, відео тощо...
Соціальні мережі, звісно, мають свій позитив. У них можна зустріти однокласників та знайомих, навіть якщо ви "загубилися" багато років тому. Знайти, здавалося, безнадійно втрачених далеких родичів, своє перше кохання. Коли людина реєструється у соціальній мережі, спершу відчуває легку ейфорію — стільки знайомих одразу! Ми шукаємо тих, хто знав нас ще юними та безтурботними, ніби створюємо навколо себе позитивне психологічне поле — коло підтримки, черпаємо звідти нові ресурси... Але, на жаль, більшість із нас ідеалізує он-лайн друзів і приписує їм риси, яких насправді вони не мають. Швидше за все, так проявляється наша власна нереалізованість у тих або інших сферах життя (у когось усе чудово складається в особистому житті, а ось у кар'єрі — нічого помітного, чи, навпаки, хтось досяг багато в роботі, але й досі самотній). Ось і шукаємо (звісно, несвідомо) в інших те, чого нам бракує.
Недавно журналіст однієї зі столичних газет запевнив, що соціальні мережі цілком можуть замінити психотерапію. І розповів щемливу історію однієї американки, яка після розлучення перебувала в жахливому психічному стані, тому зареєструвалася в соціальній мережі. Нові віртуальні друзі допомогли хто чим міг: хтось — уважно вислухав, хтось — щось порадив. І сталося диво — депресивний настрій у жінки зник, хоча психотерапевти не могли нічим зарадити. Як на мене, сумна історія: жінка використовувала своїх віртуальних друзів як "жилеток", а це не зовсім етично стосовно друзів. Та й депресія, якщо це була справді вона, так легко не минула б...
Кожен із нас має дефіцит спілкування, але соціальні мережі не вирішують цієї проблеми, а можливо, навпаки — лише поглиблюють.
У житті ми звикли відповідати за свої вчинки, а тут — можна "підправити" підпис чи стерти коментар. У житті якщо вже висловився — то "підправити" свої слова важко, недарма ж кажуть: слово не горобець, — вилетить не впіймаєш. У соціальній мережі можна назватися чужим іменем і поставити на профілі не свою фотографію, або свою, але десятирічної давності. Однак пам'ятайте: будь-яка інформація, розміщена бодай для кількох людей, має здатність випливати у найнесподіваніший момент. І навіть тоді, коли ви цю інформацію вже стерли.
Величезною проблемою у сучасному суспільстві є соціальні мережі та підлітки.
Вчена і письменниця з Великобританії Сюзан Грінфілд, дослідниця впливу сучасних технологій на роботу головного мозку людини, вважає, що в сучасного покоління, яке виростає на соціальних мережах, зникає емпатія — здатність до співпереживання та розуміння інших. Дуже важко "через Інтернет" навчитися міжособистісного спілкування: піклуватися про когось, дивитися у вічі, спонтанно емоційно реагувати, і практично неможливо відразу отримати відповідь від співрозмовника, тобто важко вести реальний діалог. Людський мозок побудований так, що близько 70% інформації про людину (підсвідомо чи свідомо) ми отримуємо з невербальної поведінки. А віртуал практично не дає нам такої інформації. Тому віддавати перевагу "інтернет-спілкуванню" перед реальним — означає обмежувати себе в тому, чого справді потребує людина.
Дружба в соціальних мережах досить поверхова, і деякі молоді люди, а особливо діти, намагаються "додати" до свого профілю якнайбільше друзів — цифри коливаються від кількасот до кількох тисяч. Із такою кількістю "друзів" не лише нереально спілкуватися, а й неможливо привітати кожного хоча б із днем народженням. І зрозуміло, що переважно це незнайомі люди. Інколи підлітки створюють ще й по кілька різних профілів (із різними іменами) на одній і тій самій соціальній мережі. Що коїться з самоідентифікацією дитини, котра має кілька профілів, важко уявити.
Згідно з опитуванням маркетингової компанії AWeber американських школярів та студентів, 90% підлітків постійно проводять час у Facebook (рідше — Email), часто використовуючи для цього і стільникові телефони. Молоді люди заходять у соціальні мережі, щойно прокинувшись зранку. Вони перебувають там дорогою на навчання (чи повертаючись додому), у школі, не можуть відірватися від он-лайн спілкування навіть на відпочинку. 18% опитуваних підлітків заявили, що взагалі перестануть спілкуватися, коли раптом зникнуть соціальні мережі.
На превеликий жаль, практично, неможливо простежити, чим займаються ваші діти в мережах. Фахівці радять не так забороняти спілкування в Інтернеті, як доступно, відповідно до віку вашого сина чи доньки, пояснювати можливі небезпеки і роз'яснювати правила безпечного віртуального спілкування. А також вибірково контролювати соціальну он-лайн активність вашої дитини.
Соціальні мережі та робота
Згідно з опитуванням Careerbuilder, проведеним у 2009 році, 45% роботодавців перевіряють потенційних працівників у соціальних мережах, а 35% їх зізналися, що не взяли людей на роботу, виявивши негативний контент у них на сторінці. Так, наприклад, основною причиною відмови роботодавців були фотографії провокативного характеру.
Тому слід пам'ятати, що за вашою он-лайн активністю можуть стежити не лише однокласники чи знайомі, а й ваші роботодавці (теперешні або майбутні), юристи чи кредитні агенції. Не виставляйте фотографії, з приводу яких потім можете пожалкувати, і не пишіть нічого такого, за що б вам було соромно. Тож якщо ви серйозно налаштовані робити кар'єру, але хочете також вести активне он-лайн життя, вам слід пам'ятати про три кити, на яких базується репутація сучасного працівника: етичність, обережність, здоровий глузд.
Було б добре додати до профілю навчальні заклади, які ви закінчили, ваші звання, нагороди, — тоді ваша сторінка виглядала б більш позитивно. Не забувайте, що можна завантажувати фотографії не тільки з вечірок, а й із конференцій, симпозіумів тощо. До речі, ще один плюс соціальних мереж полягає в тому, що тут є можливість познайомитися з потрібними людьми у потрібний час. Кілька моїх знайомих знайшли непогану роботу саме завдяки знайомствам на таких сайтах.
Заходи обережності у соціальних мережах
На думку фахівців із безпечної поведінки в Інтернеті, у соціальних мережах, чатах та сайтах для знайомств щодня сидить близько 750 000 (!) зловмисників. Тому, якщо ви спілкуєтеся у соціальних мережах, потрібно дотримуватися певних заходів обережності.
Не зазначайте дату і місце свого народження.
Представниці прекрасної статі не зазначають дату свого народження із суто жіночого кокетства, але вони мають рацію. З допомогою дати і місця вашого народження зловмисники можуть отримати важливі документи (номери паспортів, пенсійні, страхові документи) і використати інформацію у злочинних цілях.
Не вказуйте домашню адресу
Нещодавно стався дуже прикрий інцидент, коли сина відомого бізнесмена (який, за іронією долі, плідно працює на теренах сучасних комп'ютерних технологій) викрали і вимагали за нього величезний викуп. Кажуть, 20-річний хлопчина довірливо виклав свої приватні дані, зокрема й домашню адресу, на своїй соціальній сторінці. До речі, 65% власників соціальних сторінок навіть не блокують перегляд своїх даних незнайомими людьми.
Плани на відпустку
Нерідко у статусах на соціальних мережах можна побачити: "7 грудня — вилітаю в Таїланд!". Звісно, такою радістю хочеться поділитися з усім світом, але краще не розголошувати ні своїх планів, ні, тим більше, точного часу відсутності вдома. Це все одно що сказати: "Люди добрі! Десять днів у нас у квартирі нікого не буде: приходьте, робіть що хочете!" А якщо вже так кортить похвалитися своєю поїздкою, то фото на ваш профіль краще викласти після цієї радісної події.
Не розказуйте про ваші "скелети у шафі"
Ви можете пожартувати на своїй сторінці, що вживаєте наркотики, але обов'язково серед ваших он-лайнових друзів знайдеться хтось, хто в це повірить. Приміром, ваш шеф. Переконати його в тому, що ви безневинно пожартували, буде непросто.
Вводьте адресу соціальної мережі безпосередньо в адресовому рядочку браузера або використовуйте закладки на знайомий сайт. Не переходьте на сайт із сумнівних сторінок чи з посилань знайомих, якщо не впевнені, що саме цей лист написали ваші знайомі.
Не реєструйтеся в усіх які тільки є соціальних мережах, а також не додавайте в друзі усіх підряд. Якщо сумніваєтесь у людині, краще не додавайте її, для вашої ж власної безпеки. Особливо це стосується людей без фотографій на профілі чи без друзів.
Безумовно, соціальні мережі набули останнім часом неймовірної популярності. Це явище неоднозначне, але ж неоднозначно завжди ставляться до всього нового. Їхні прихильники стверджують, що вони несуть суцільний позитив, їхні опоненти вважають, що негатив, але правда десь посередині. Соціальні мережі неймовірно розширюють людські можливості спілкування, однак слід пам'ятати, що тепло справжнього дружнього спілкування "у реалі" не замінить навіть найкраща віртуальна дружба.
Вебінар проведено у межах проєкту «Інтеграція безоплатної правової допомоги в Гірську об’єднану територіальну громаду», що реалізовується ГО «Вибір» за технічного адміністрування РЦ «ГУРТ» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції. Погляди учасників, висловлені під час вебінара, не обов’язково відображають позицію та погляди Програми та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.