Пресс-релиз тренинга «Легализация общественных формирований»

Новини

Проект «Створення та адміністрування Центру правової інформації та консультацій «Народний правозахист» в м.Стаханов» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та виконкому Стахановської міської ради

23 апреля 2014 в 12.00.

в помещении Детской библиотеки (г.Стаханов, ул.Ленина, 21)

прошел тренинг начальника управления юстиции г.Стаханова

Гуры Ларисы Ивановны

тема: «Легализация общественных формирований»

 

 

  1. Введение. Полномочия регистрационной службы в сфере легализации общественных формирований.
  2. Законы и другие нормативно-правовые акты, регулирующие вопросы легализации (регистрации) общественных формирований.
  3. Порядок регистрации  (легализации) структурных образований политических партий.
  4. Порядок регистрации  (легализации) профсоюзов.

 

Общественные формирования это: объединения граждан, это политические партии, это профсоюзы, это творческие союзы, это организации работодателей, это торгово-промышленные палаты

Легализацию и регистрацию общественных формирований осуществляет государственная регистрационная служба (сокращенно Укргосреестр) и на местах эти функции осуществляют её территориальные органы. В нашем городе эти функции осуществляет отдел регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей, общественных формирований стахановского управления юстиции. И легализуются общественные формирования, которые осуществляют свою деятельность на территории городов: Стаханов, Алмазная, Ирмино. Этот отдел находится в помещении Центра по предоставлению административных услуг в здании исполкома на 1-м этаже.

Единый реестр общественных формирований Украины – это электронная база данных всех общественных формирований. Не все общественные формирования можно зарегистрировать в городе,   регистрация третейских судов, торгово-промышленных палат – это полномочия областной регистрационной службы. Наш отдел занимается также регистрацией структурных подразделений политических партий (70- в Стаханове, 30 – в городах Алмазная, Ирмино), уставов территориальных громад (всего 3).

В 2012 году принят новый Закон об общественных объединениях. В Стаханове зарегистрировано 163 общественных организаций, 137 профсоюзных организаций.

 

 ЗАКОНИ ТА ІНШІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (РЕЄСТРАЦІЇ) ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ

Порядок створення, реєстрації (легалізації) та діяльності громадських формувань визначають відповідні акти законодавства України.

Законодавство України із загальних питань легалізації (реєстрації) громадських формувань

o   Конституція України

o   Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»

o   Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII

o   Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV

o   Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI

o   Указ Президента України від 6 квітня 2011 року №401 «Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №639 «Про затвердження переліків платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством юстиції, Державною реєстраційною службою та структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року №633 «Деякі питання діяльності Державної реєстраційної служби»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 19 грудня 2008 року № 2226/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2008 року за № 1220/15911 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр громадських формувань»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 8 липня 2011 року № 1828/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 липня 2011 року за № 855/19593 «Про затвердження Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об’єднань громадян та інших громадських формувань»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 19 серпня 2011 року № 2009/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2011 року за № 998/19736 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 7 вересня 2011 року № 2074/5 «Про структурні підрозділи територіальних органів юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру та з питань банкрутства»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 2 лютого 2012 року № 198/5 «Про затвердження переліку реєстраційних служб територіальних органів юстиції»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 5 березня 2012 року № 368/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 березня 2012 року за № 367/20680 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу»

Міжнародні документи про право на свободу асоціацій:

o   Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року (стаття 20)

o   Міжнародний пакт про громадські і політичні права від 16 грудня 1966 року (стаття 22)

o   Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (стаття 11)

o   Конвенції № 87 Міжнародної організації праці про свободу асоціації та захист права на організацію від 09 липня 1948 року

o   Рішення Європейського суду з прав людини по справі № 40269/02 «Корецький та інші проти України»

Законодавство України з питань легалізації об’єднань громадян

o   Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (введений в дію 1 січня 2013 року)

o   Закон України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»

o   Закон України від 1 грудня 1998 року № 281-ХІV «Про молодіжні та дитячі громадські організації»

o   Закон України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»

o   Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів»

o   Закон України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 24 вересня 2003 року № 117/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2003 року за № 841/8162 «Про затвердження зразка свідоцтва про легалізацію профспілки, об’єднання профспілок»

Законодавство України з питань реєстрації політичної партії

o   Закон України від 5 квітня 2001 року № 2365-III «Про політичні партії в Україні»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року № 840 «Про реалізацію статей 9, 11 Закону України «Про політичні партії в Україні»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 4 квітня 2005 року № 26/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2004 року № 119/5 «Про затвердження форми Списку підписів громадян України, зібраних на підтримку рішення про створення політичної партії»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 3 липня 2001 року № 556/7, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 583/5774 «Про затвердження форм реєстрів політичних партій, обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії»

Законодавство України з питань державної реєстрації організацій роботодавців,                              їх об’єднань

o   Закон України від 22 червня 2012 року № 5026-VI «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»

Законодавство України з питань державної реєстрації професійної творчої спілки

o   Закон України від 7 жовтня 1997 року № 554/97-ВР «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 року № 1017 «Питання державної реєстрації творчих спілок»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 1998 року № 762 «Про затвердження Порядку надання спілці професійних творчих працівників статусу творчої спілки як суб’єкта творчої діяльності»

Законодавство України з питань державної реєстрації торгово-промислової палати та інших палат

o   Закон України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року № 797 «Про затвердження зразка свідоцтва про державну реєстрацію торгово-промислової палати»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 1998 року № 356 «Про порядок справляння і розміри реєстраційного збору за державну реєстрацію торгово-промислових палат»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 22 березня 2006 року № 18/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 березня 2006 року за № 324/12198 «Щодо державної реєстрації будівельних палат»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 8 червня 1998 року № 35/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 червня 1998 року за № 369/2809 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат»

Законодавство України з питань реєстрації асоціації органів місцевого самоврядування

o   Закон України від 16 квітня 2009 року № 1275-VІ «Про асоціації органів місцевого самоврядування»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 738 «Про розміри плати за реєстрацію асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування, статутів територіальних громад»

Законодавство України з питань реєстрації постійно діючого третейського суду

o   Закон України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 10 вересня 2004 року № 104/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2004 року за № 1128/9727 «Про затвердження форми реєстру постійно діючих третейських судів»

o   Наказ Міністерства юстиції України від 2 серпня 2004 року № 75/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2004 року за № 956/9555 «Про затвердження зразка свідоцтва про реєстрацію постійно діючого третейського суду»

Законодавство України з питань державної реєстрації статуту територіальної громади

o   Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1150 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад»

·         Реєстрація громадського об’єднання

·                     Реєстрація громадського об’єднання здійснюється відповідно до статті 12 Закону України «Про об’єднання громадян» (далі – Закон)

·         Для реєстрації громадського об’єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення громадського об’єднання подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об’єднання заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:

·         1) примірник протоколу установчих зборів, оформленого з дотриманням вимог частин другої, п’ятої, сьомої статті 9 цього Закону;

·         2) статут (у двох примірниках);

·         3) відомості про керівні органи громадського об’єднання із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв’язку, а також зазначені відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, до яких додається письмова згода цієї особи, передбачена частиною шостою статті 9 цього Закону, якщо така особа не була присутня на установчих зборах;

·         4) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.

·         Заяву та документи, зазначені в пунктах 3 і 4 частини третьої цієї статті, підписує керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій. Справжність підпису зазначеної особи на заяві про реєстрацію громадського об’єднання засвідчується нотаріально.

·         Для реєстрації громадської спілки, крім документів, передбачених частиною третьою цієї статті, подаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників — юридичних осіб та фізичних осіб — власників істотної участі цих юридичних осіб.

·         У разі якщо засновником (засновниками) громадської спілки є іноземна юридична особа, крім документів, передбачених частиною третьою цієї статті, додатково подається легалізований у встановленому порядку документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження — витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, що відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

·         Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються) до уповноваженого органу з питань реєстрації, мають бути викладені державною мовою.

·         У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним.

·         На підставі поданих документів уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації громадського об’єднання, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.

·          

·         Вимоги до оформлення протоколу установчих зборів

·          (стаття 9 Закону)

·          

·         Протокол установчих зборів громадського об’єднання має містити відомості про:

·         1) дату та місце проведення установчих зборів;

·         2) осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої цієї статті);

·         3) рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;

·         4) рішення про визначення найменування та за наявності — скороченого найменування громадського об’єднання;

·         5) рішення про затвердження статуту громадського об’єднання;

·         6) рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту;

·         7) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об’єднання без додаткового уповноваження (далі — особа, уповноважена представляти громадське об’єднання), — для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об’єднання;

·         8) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, — для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

·         У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та/або діяльності громадського об’єднання.

·         Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів.

·         Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу громадського об’єднання, визначена особою, яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, або визначена особою, уповноваженою представляти громадське об’єднання, за наявності її особистої згоди.

·         Невід’ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об’єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов’язково зазначаються відомості:

·         1) щодо фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

·         2) щодо юридичних осіб — повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

·          

·         Вимоги до Статуту громадського об’єднання

·         (стаття 11 Закону)

·         Статут громадського об’єднання має містити відомості про:

·         1) найменування громадського об’єднання та за наявності — скорочене найменування;

·         2) мету (цілі) та напрями його діяльності;

·         3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об’єднанні, права та обов’язки його членів (учасників);

·         4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);

·         5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об’єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;

·         6) порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);

·         7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об’єднання та розгляду скарг;

·         8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;

·         9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об’єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

·         10) порядок внесення змін до статуту;

·         11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об’єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, — для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

·         У статуті громадського об’єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об’єднання, що

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України 14 грудня 2012 року № 1842/5

·           

 

_________________________________

(найменування уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об’єднання)

 

·          

·         ЗАЯВА

·         про реєстрацію громадського об’єднання*

·          

·         __________________________________________________________________

·         (прізвище, ім’я, по батькові керівника або особи (осіб), яка (які) має(ють) право __________________________________________________________________

·         представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій)

·          

·         подає(ють) документи на реєстрацію_________________________________

·                                                                          (найменування громадського об’єднання, його

·         __________________________________________________________________

·                                                                    місцезнаходження)

·          

·         Рішення про утворення громадського об’єднання та затвердження статуту прийнято на установчих зборах засновників ____________________________

·                                                                                                   (число, місяць, рік)

·          

·                      __________             _______                       _____________________

·                   (дата)                                      (підпис)                               (прізвище, ім’я, по батькові)

·          

·         * Заява подається (надсилається поштовим відправленням) керівником або особою(ами), яка (які) має(ють) право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій. Справжність підписів зазначених осіб підлягає нотаріальному засвідченню.

·          

·         Прийняття повідомлення про

·         зміни до статуту громадського об’єднання,

·         зміни у складі керівних органів громадського об’єднання,

·         зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання,

·         зміну місцезнаходження громадського об’єднання

·         (Стаття 14 Закону)

·          

·         Внесення змін до відомостей про громадське об’єднання як юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

·         Громадське об’єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об’єднання (далі — реєстраційна справа) або повідомлення про утворення громадського об’єднання, про зміни до статуту громадського об’єднання, зміни у складі керівних органів громадського об’єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження громадського об’єднання.

·         Зареєстроване громадське об’єднання вносить зміни до статуту громадського об’єднання, до складу керівних органів, місцезнаходження громадського об’єднання в порядку, визначеному статутом цього об’єднання, з урахуванням норм Закону.

·          

·          

·         Для внесення змін до відомостей про склад керівних органів зареєстроване громадське об’єднання подає (надсилає) такі документи (ч. 4 ст. 14 Закону):

·         1) заяву довільної форми;

·         2) заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

·         3) засвідчений печаткою громадського об’єднання примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення вищого органу управління громадського об’єднання про зміну зазначених осіб, прийнятого в порядку, визначеному статутом громадського об’єднання, та оформленого з дотриманням пунктів 1, 2, 6, 8 частини другої статті 9 цього Закону, та/або примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення;

·         4) засвідчений печаткою громадського об’єднання примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) протоколу засідання керівного органу громадського об’єднання, на якому відповідно до статуту було скликано засідання вищого органу управління, якщо зміни прийняті вищим органом управління;

·         5) відомості про керівні органи.

·         Документи, зазначені в пунктах 1, 2 і 5 цієї частини, підписує керівник громадського об’єднання.

·          

·          

·         Для внесення змін до відомостей про місцезнаходження зареєстроване громадське об’єднання подає (надсилає) такі документи (ч. 5 ст. 14 Закону):

·         1) заяву довільної форми;

·         2) заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

·         3) свідоцтво (дублікат свідоцтва) про реєстрацію.

·         Документи, зазначені в пунктах 1 і 2 цієї частини, підписує керівник громадського об’єднання.

·          

·         Для повідомлення про зміни до статуту зареєстроване громадське об’єднання подає (надсилає) такі документи (ч. 6 ст. 14 Закону):

·         1) заяву довільної форми;

·         2) заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

·         3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення вищого органу управління громадського об’єднання про внесення змін до статуту, прийнятого в порядку, визначеному статутом громадського об’єднання, та оформленого з дотриманням частини другої статті 9 цього Закону;

·         4) засвідчений печаткою громадського об’єднання примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію протоколу засідання керівного органу громадського об’єднання, на якому відповідно до статуту було скликано засідання вищого органу управління;

·         5) два примірники статуту з внесеними змінами;

·         6) примірник оригіналу (дублікат) статуту та свідоцтво (дублікат свідоцтва) про реєстрацію.

·         Документи, зазначені в пунктах 1 і 2 цієї частини, підписує керівник громадського об’єднання.

·          Громадське об’єднання, утворене без статусу юридичної особи, у повідомленні про зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, вказує відомості про особу із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), дати народження, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв’язку.

·         Уповноважений орган з питань реєстрації протягом п’яти робочих днів з дня отримання документів, зазначених у частинах четвертій-сьомій цієї статті, приймає одне з таких рішень:

·         1) про прийняття повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження, зміни до статуту;

·         2) про відмову у прийнятті повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміни до статуту — у разі порушення статуту громадського об’єднання;

·         3) про відмову у прийнятті повідомлення про зміни до статуту — за наявності підстав, передбачених частиною десятою статті 12 цього Закону (крім порушення вимог статті 7 цього Закону);

·         4) про направлення висновку за результатами правової експертизи — за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 (крім невідповідності документів вимогам статей 8, 9 цього Закону), 3 частини чотирнадцятої статті 12 цього Закону;

·         5) про залишення документів без розгляду по суті — за наявності підстав, передбачених у пунктах 3-5 частини сімнадцятої статті 12 цього Закону.

·         За прийняття повідомлення про зміни до статуту громадського об’єднання справляється плата у розмірі, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» за проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

·         Видача дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію громадського об’єднання та/або статуту (ст. 15 Закону)

·          

·          У разі втрати оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту керівник подає (надсилає) до уповноваженого органу з питань реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об’єднання, заяву про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту, до якої додаються:

·         1) документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціальному друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту у розмірі, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;

·         2) довідка, видана органом внутрішніх справ, про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту.

·          

·         Уповноважений орган з питань реєстрації протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, приймає у формі наказу одне з таких рішень:

·         1) про видачу дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту;

·         2) про залишення заяви про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту без розгляду по суті.

·          

·         За видачу дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту громадського об’єднання справляється плата у розмірі, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» за видачу дубліката оригіналу установчих документів та змін до них, засвідчених державним реєстратором.

·          

Порядок реєстрації  (легалізації) структурних утворень політичних партій

 

Законодавчі акти, що регулюють порядок створення, реєстрації (легалізації) структурних утворень політичних партій

o   Закон України від 5 квітня 2001 року N 2365-III «Про політичні партії в Україні»

o   Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року N 840 «Про реалізацію статей 9, 11 Закону України «Про політичні партії в Україні».

o   Наказ Міністерства юстиції України від 03 липня 2001 року № 556/7 «Про затвердження форм реєстрів політичних партій, обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії».

o   Наказ Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2004 року №119/5 «Про затвердження форми Списку підписів громадян України, зібраних на підтримку рішення про створення політичної партії».

o   Наказ Міністерства юстиції України від 04 квітня 2005 р. № 26/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії».

o   Наказ Міністерства юстиції України від 02 серпня 2005 року № 82/5 «Про затвердження форм книги обліку первинних осередків політичних партій легалізованих шляхом письмового повідомлення про утворення, та заяви про легалізацію первинного осередку політичної партії шляхом письмового повідомлення про утворення».

 

Повноваження територіальних органів Державної реєстраційної служби України щодо реєстрації структурних утворень політичних партій

Територіальні органи Державної реєстраційної служби України згідно з Законом України «Про політичні партії в Україні», а також відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України», наказу Міністерства юстиції України від 08 липня 2011 року № 1828/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 липня 2011 року за № 855/19593 «Про затвердження Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об’єднань громадян та інших громадських формувань» здійснюють:

o   реєстрацію структурних утворень політичних партій;

o   легалізацію структурних утворень політичних партій шляхом прийняття письмового  повідомлення

 

Документи, що подаються до територіальних органів Державної реєстраційної служби України для реєстрації структурного утворення політичної партії

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» реєстрація структурних  утворень,  передбачених статутом партії, здійснюється відповідним  центральним  органом  виконавчої  влади,  що реалізує державну  політику  у  сфері  державної  реєстрації  (легалізації)об’єднань  громадян,  інших  громадських  формувань,  на місцевому рівні,  якщо  інший  порядок  не  передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії центральним органом виконавчої влади, що   реалізує  державну  політику  у  сфері  державної  реєстрації (легалізації)  об’єднань  громадян,  інших  громадських формувань. Після   реєстрації   структурних утворень  політичних  партій  вони  можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії.

Для реєстрації структурні утворення політичної партії подають заяву встановленої форми, завірена керівним органом політичної партії..

            До заяви додаються:
     копія статуту політичної партії;
     протокол установчих зборів  або  конференції,  на  яких  було утворено обласну,  міську, районну організацію або інше структурне утворення політичної партії.
              

            Первинні осередки політичної партії, яким статутом політичної партії  не  надається  право  юридичної  особи,  легалізують  свою діяльність   шляхом   письмового  повідомлення  про  утворення  до відповідного  центрального  органу  виконавчої  влади, що реалізує
державну  політику  у  сфері  державної  реєстрації  (легалізації) об’єднань  громадян, інших громадських формувань в 10-денний строк з   часу  їх  утворення.  Про  своє  утворення  первинні  осередки політичної  партії  повинні  у  вказаний  строк  повідомити  також
відповідні  місцеві  органи  виконавчої  влади та органи місцевого самоврядування. 

     
        

Термін розгляду заяви щодо реєстрації політичної партії

Заява про реєстрацію структурного утворення політичної партії за наявності всіх необхідних документів розглядається протягом 10 днів з моменту надходження документів.

Заява про легалізацію структурного утворення політичної партії шляхом повідомлення розглядається протягом  трьох  годин і видається довідка про легалізацію первинних  осередків  політичної  партії.

 

У  разі  відмови  в  реєстрації  орган виконавчої влади,  що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації)  об’єднань  громадян,  інших  громадських  формувань повинен надати заявникові своє письмове вмотивоване рішення.

 

За реєстрацію структурного утворення політичної партії реєстраційний збір не стягується.

 

Державна реєстрація організацій роботодавців, їх об’єднань

I. Загальні положення

Правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об’єднаннями, іншими об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями визначає Закон України від 22.06.2012 № 5026-VI «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності».

Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців, їх об’єднань у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулюванні трудових, соціальних, економічних відносин, участі у соціальному діалозі.

 

Мета і завдання організацій роботодавців, їх об’єднань

Організації роботодавців, їх об’єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

II. Статус організації роботодавців, їх об’єднань

Статус організацій роботодавців

1. Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (далі — республіканських).

2. Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район) і які на момент державної реєстрації об’єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

3. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя і які на час державної реєстрації об’єднують не менше десяти роботодавців більшості районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі, де розташовані підприємства, що належать до цієї групи (класу) виду економічної діяльності.

4. Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують не менше десяти роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців, що об’єднують роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де розташовані підприємства цього виду економічної діяльності.

 

Статус об’єднань організацій роботодавців

1. Об’єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.

2. Статус місцевих мають об’єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують дві і більше організації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район).

3. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об’єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі, створені за територіальною або галузевою ознакою.

4. Статус республіканських мають об’єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим.

5. Статус всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців мають об’єднання, які на час державної реєстрації об’єднують обласні організації роботодавців, створені за територіальною ознакою, більшості адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України (до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь), або більшість обласних організацій роботодавців, створених за галузевою (міжгалузевою) ознакою, які об’єднують роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності.

6. Всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців мають право без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово «Україна» та похідні від цього слова.

7. З метою координації роботи всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців можуть утворювати інші об’єднання і делегувати їм відповідні права і обов’язки.

 

III. Порядок утворення та припинення діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань

 

Утворення організації роботодавців

1. Засновниками організації роботодавців є роботодавці.

2. Рішення про утворення організації роботодавців приймається установчим з’їздом (конференцією) роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з’їзду (конференції), який підписують головуючий та секретар установчого з’їзду (конференції).

3. Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з’їзді (конференції).

4. У реєстрі зазначаються дані щодо роботодавців:

1) фізичних осіб: прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта, податковий номер платника податку (а для іноземців, осіб без громадянства та осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, — дані національного паспорта або документа, що його замінює, в якому зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, серія та номер документа), адреса та відомості про кількість найманих працівників. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) юридичних осіб: повне найменування, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства — дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції).

5. Установчий з’їзд (конференція) затверджує статут організації роботодавців, обирає її керівні органи, вирішує інші питання, пов’язані зі створенням організації роботодавців.

 

Утворення об’єднання організацій роботодавців

1. Засновниками об’єднання організацій роботодавців є організації роботодавців.

2. Рішення про створення об’єднання організацій роботодавців приймається установчим з’їздом (конференцією) уповноважених представників організацій роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з’їзду (конференцією), який підписують головуючий та секретар установчого з’їзду (конференції).

3. Невід’ємною частиною протоколу є реєстр організацій роботодавців, які брали участь в установчому з’їзді (конференції).

4. У реєстрі зазначаються дані щодо організації роботодавців: повне найменування, місцезнаходження керівних органів, дата та номер документа про державну реєстрацію організацій роботодавців, рішення керівних органів організацій роботодавців щодо створення об’єднання організацій роботодавців, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства — дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції).

5. Установчий з’їзд (конференція) затверджує статут об’єднання організацій роботодавців, обирає його керівні органи, вирішує інші питання, пов’язані зі створенням об’єднання.

 

Установчі документи організацій роботодавців та їх об’єднань

1. Організації роботодавців та їх об’єднання діють на підставі статутів, які затверджуються установчим з’їздом (конференцією).

2. Статут організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців повинен містити:

1) повне найменування організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців, відмінне від існуючих, заявлений статус організації, об’єднання та місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу;

2) мету створення, завдання організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

3) умови членства, порядок прийому в члени організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців та виходу з організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

4) права і обов’язки членів організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

5) положення про обов’язок виконання зобов’язань членами організацій роботодавців, їх об’єднань у сфері соціально-трудових відносин;

6) порядок утворення, повноваження керівних органів організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців та порядок прийняття ними рішень;

7) джерела формування і порядок використання коштів та майна організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців, порядок здійснення господарської та іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

8) порядок сплати вступних, членських та цільових внесків;

9) порядок внесення змін до статуту організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

10) порядок припинення організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців і вирішення майнових питань.

3. У статуті можуть бути передбачені й інші положення щодо особливостей створення і діяльності організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців.

4. Статут організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців не повинен суперечити законодавству України.

 

Членство в організаціях роботодавців, їх об’єднаннях

Членство в організаціях роботодавців, їх об’єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців.

 

 

 

Особливості державної реєстрації організацій роботодавців, їх об’єднань

 Державна реєстрація всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців здійснюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, інших організацій роботодавців, їх об’єднань — відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції.

2. Організація роботодавців подає за місцем державної реєстрації відповідному органу такі документи:

1) реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої законодавством;

2) статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 13 цього Закону;

3) протокол установчого з’їзду (конференції) організації роботодавців, в якому зазначається інформація про створення організації роботодавців, затвердження статуту, обрання керівних органів;

4) реєстр осіб, які взяли участь в установчому з’їзді (конференції) організації роботодавців;

5) документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію організації роботодавця. Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Об’єднання організацій роботодавців подає за місцем державної реєстрації відповідному органу такі документи:

1) реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої законодавством;

2) рішення виборних органів організацій роботодавців щодо створення відповідного об’єднання;

3) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, засвідчену підписом уповноваженої особи організації роботодавців;

4) статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 13 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»;

5) протокол установчого з’їзду (конференції) об’єднання організацій роботодавців, в якому зазначається інформація про створення об’єднання організацій роботодавців, затвердження статуту, обрання керівних органів;

6) реєстр осіб, які взяли участь в установчому з’їзді (конференції) об’єднання організацій роботодавців;

7) документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію об’єднання організацій роботодавців. Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

4. За наявності у статуті організації роботодавців, їх об’єднань положень, що не відповідають законодавству, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи протягом семи робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію надають організації роботодавців, їх об’єднанню вичерпний перелік зауважень з пропозицією внести відповідні зміни. У цьому випадку строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків. У разі не усунення зауважень протягом десяти робочих днів подані документи залишаються без розгляду.

5. Зміни до статутних документів організації роботодавців, їх об’єднань, внесені в установленому порядку статутними органами організації роботодавців, їх об’єднаннями, підлягають реєстрації головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції протягом п’яти робочих днів з моменту їх вчинення.

6. Строк проведення державної реєстрації не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію, крім випадку, коли, за наявності у статуті організації роботодавців, їх об’єднань положень, що не відповідають законодавству, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи надають зауваження з пропозицією внести відповідні зміни, строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків організаціями роботодавців, їх об’єднанням (передбаченого частиною п’ятою статті 15 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»).

7. Організації роботодавців, їх об’єднанню може бути відмовлено в державній реєстрації, якщо їх найменування, статут або інші документи, подані для реєстрації, суперечать вимогам законодавства України.

8. Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови.

9. Організації роботодавців, їх об’єднання набувають статусу юридичної особи з моменту внесення даних про організацію роботодавців, їх об’єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

10. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного підпорядкування), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції видають організації роботодавців, їх об’єднанню у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

11. За подання на державну реєстрацію недостовірних відомостей особи, які підписали документи, несуть відповідальність згідно із законом.

12. Інформація про державну реєстрацію підлягає оприлюдненню спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідними територіальними підрозділами.

 

Символіка організацій роботодавців, їх об’єднань

1. Організації роботодавців, їх об’єднання можуть використовувати свою символіку, яка затверджується відповідно до їх статуту.

2. Символіка організацій роботодавців, їх об’єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні символи або символіку інших юридичних осіб.

3. Символіка організацій роботодавців, їх об’єднань підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

 

Припинення організацій роботодавців, їх об’єднань

1. Організації роботодавців, їх об’єднання можуть бути припинені шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації на підставі відповідного рішення з’їзду (конференції) організації, об’єднання або у примусовому порядку за рішенням суду. Із організації роботодавців, їх об’єднання може бути виділена інша (інші) відповідні організації, їх об’єднання.

2. Одночасно з прийняттям такого рішення з’їзду (конференції) організації, об’єднання приймають рішення про використання майна та коштів організації роботодавців, їх об’єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків з кредиторами.

3. Організації роботодавців, їх об’єднання, які порушують норми Конституції України та законодавства України, можуть бути примусово розпущені лише за рішенням суду.

4. Не допускається припинення організацій роботодавців, їх об’єднань за рішенням будь-яких інших органів.

5. Рішення про примусовий розпуск об’єднань організацій роботодавців не тягне за собою розпуску організацій роботодавців, їх об’єднань, які входять до цього об’єднання.

6. Припинення організації роботодавців чи їх об’єднання тягне за собою виключення їх з переліку організацій роботодавців, їх об’єднань, зареєстрованих головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань державної реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, інших організацій роботодавців, їх об’єднань, відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції відповідно до закону, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, з повідомленням про це в засобах масової інформації».

 

 

 

Державна реєстрація організацій роботодавців, їх об’єднань

I. Загальні положення

Правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об’єднаннями, іншими об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями визначає Закон України від 22.06.2012 № 5026-VI «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності».

Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців, їх об’єднань у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулюванні трудових, соціальних, економічних відносин, участі у соціальному діалозі.

 

Мета і завдання організацій роботодавців, їх об’єднань

Організації роботодавців, їх об’єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

II. Статус організації роботодавців, їх об’єднань

Статус організацій роботодавців

1. Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (далі — республіканських).

2. Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район) і які на момент державної реєстрації об’єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

3. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя і які на час державної реєстрації об’єднують не менше десяти роботодавців більшості районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі, де розташовані підприємства, що належать до цієї групи (класу) виду економічної діяльності.

4. Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують не менше десяти роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців, що об’єднують роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де розташовані підприємства цього виду економічної діяльності.

 

Статус об’єднань організацій роботодавців

1. Об’єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.

2. Статус місцевих мають об’єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують дві і більше організації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район).

3. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об’єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі, створені за територіальною або галузевою ознакою.

4. Статус республіканських мають об’єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об’єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим.

5. Статус всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців мають об’єднання, які на час державної реєстрації об’єднують обласні організації роботодавців, створені за територіальною ознакою, більшості адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України (до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь), або більшість обласних організацій роботодавців, створених за галузевою (міжгалузевою) ознакою, які об’єднують роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності.

6. Всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців мають право без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово «Україна» та похідні від цього слова.

7. З метою координації роботи всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців можуть утворювати інші об’єднання і делегувати їм відповідні права і обов’язки.

 

III. Порядок утворення та припинення діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань

 

Утворення організації роботодавців

1. Засновниками організації роботодавців є роботодавці.

2. Рішення про утворення організації роботодавців приймається установчим з’їздом (конференцією) роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з’їзду (конференції), який підписують головуючий та секретар установчого з’їзду (конференції).

3. Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з’їзді (конференції).

4. У реєстрі зазначаються дані щодо роботодавців:

1) фізичних осіб: прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта, податковий номер платника податку (а для іноземців, осіб без громадянства та осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, — дані національного паспорта або документа, що його замінює, в якому зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, серія та номер документа), адреса та відомості про кількість найманих працівників. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) юридичних осіб: повне найменування, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства — дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції).

5. Установчий з’їзд (конференція) затверджує статут організації роботодавців, обирає її керівні органи, вирішує інші питання, пов’язані зі створенням організації роботодавців.

 

Утворення об’єднання організацій роботодавців

1. Засновниками об’єднання організацій роботодавців є організації роботодавців.

2. Рішення про створення об’єднання організацій роботодавців приймається установчим з’їздом (конференцією) уповноважених представників організацій роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з’їзду (конференцією), який підписують головуючий та секретар установчого з’їзду (конференції).

3. Невід’ємною частиною протоколу є реєстр організацій роботодавців, які брали участь в установчому з’їзді (конференції).

4. У реєстрі зазначаються дані щодо організації роботодавців: повне найменування, місцезнаходження керівних органів, дата та номер документа про державну реєстрацію організацій роботодавців, рішення керівних органів організацій роботодавців щодо створення об’єднання організацій роботодавців, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства — дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з’їзді (конференції).

5. Установчий з’їзд (конференція) затверджує статут об’єднання організацій роботодавців, обирає його керівні органи, вирішує інші питання, пов’язані зі створенням об’єднання.

 

Установчі документи організацій роботодавців та їх об’єднань

1. Організації роботодавців та їх об’єднання діють на підставі статутів, які затверджуються установчим з’їздом (конференцією).

2. Статут організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців повинен містити:

1) повне найменування організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців, відмінне від існуючих, заявлений статус організації, об’єднання та місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу;

2) мету створення, завдання організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

3) умови членства, порядок прийому в члени організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців та виходу з організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

4) права і обов’язки членів організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

5) положення про обов’язок виконання зобов’язань членами організацій роботодавців, їх об’єднань у сфері соціально-трудових відносин;

6) порядок утворення, повноваження керівних органів організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців та порядок прийняття ними рішень;

7) джерела формування і порядок використання коштів та майна організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців, порядок здійснення господарської та іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

8) порядок сплати вступних, членських та цільових внесків;

9) порядок внесення змін до статуту організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;

10) порядок припинення організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців і вирішення майнових питань.

3. У статуті можуть бути передбачені й інші положення щодо особливостей створення і діяльності організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців.

4. Статут організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців не повинен суперечити законодавству України.

 

Членство в організаціях роботодавців, їх об’єднаннях

Членство в організаціях роботодавців, їх об’єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців.

 

 

 

Особливості державної реєстрації організацій роботодавців, їх об’єднань

 Державна реєстрація всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців здійснюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, інших організацій роботодавців, їх об’єднань — відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції.

2. Організація роботодавців подає за місцем державної реєстрації відповідному органу такі документи:

1) реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої законодавством;

2) статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 13 цього Закону;

3) протокол установчого з’їзду (конференції) організації роботодавців, в якому зазначається інформація про створення організації роботодавців, затвердження статуту, обрання керівних органів;

4) реєстр осіб, які взяли участь в установчому з’їзді (конференції) організації роботодавців;

5) документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію організації роботодавця. Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Об’єднання організацій роботодавців подає за місцем державної реєстрації відповідному органу такі документи:

1) реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої законодавством;

2) рішення виборних органів організацій роботодавців щодо створення відповідного об’єднання;

3) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, засвідчену підписом уповноваженої особи організації роботодавців;

4) статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 13 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»;

5) протокол установчого з’їзду (конференції) об’єднання організацій роботодавців, в якому зазначається інформація про створення об’єднання організацій роботодавців, затвердження статуту, обрання керівних органів;

6) реєстр осіб, які взяли участь в установчому з’їзді (конференції) об’єднання організацій роботодавців;

7) документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію об’єднання організацій роботодавців. Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

4. За наявності у статуті організації роботодавців, їх об’єднань положень, що не відповідають законодавству, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи протягом семи робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію надають організації роботодавців, їх об’єднанню вичерпний перелік зауважень з пропозицією внести відповідні зміни. У цьому випадку строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків. У разі не усунення зауважень протягом десяти робочих днів подані документи залишаються без розгляду.

5. Зміни до статутних документів організації роботодавців, їх об’єднань, внесені в установленому порядку статутними органами організації роботодавців, їх об’єднаннями, підлягають реєстрації головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції протягом п’яти робочих днів з моменту їх вчинення.

6. Строк проведення державної реєстрації не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію, крім випадку, коли, за наявності у статуті організації роботодавців, їх об’єднань положень, що не відповідають законодавству, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи надають зауваження з пропозицією внести відповідні зміни, строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків організаціями роботодавців, їх об’єднанням (передбаченого частиною п’ятою статті 15 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»).

7. Організації роботодавців, їх об’єднанню може бути відмовлено в державній реєстрації, якщо їх найменування, статут або інші документи, подані для реєстрації, суперечать вимогам законодавства України.

8. Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови.

9. Організації роботодавців, їх об’єднання набувають статусу юридичної особи з моменту внесення даних про організацію роботодавців, їх об’єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

10. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного підпорядкування), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції видають організації роботодавців, їх об’єднанню у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

11. За подання на державну реєстрацію недостовірних відомостей особи, які підписали документи, несуть відповідальність згідно із законом.

12. Інформація про державну реєстрацію підлягає оприлюдненню спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідними територіальними підрозділами.

 

Символіка організацій роботодавців, їх об’єднань

1. Організації роботодавців, їх об’єднання можуть використовувати свою символіку, яка затверджується відповідно до їх статуту.

2. Символіка організацій роботодавців, їх об’єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні символи або символіку інших юридичних осіб.

3. Символіка організацій роботодавців, їх об’єднань підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

 

Припинення організацій роботодавців, їх об’єднань

1. Організації роботодавців, їх об’єднання можуть бути припинені шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації на підставі відповідного рішення з’їзду (конференції) організації, об’єднання або у примусовому порядку за рішенням суду. Із організації роботодавців, їх об’єднання може бути виділена інша (інші) відповідні організації, їх об’єднання.

2. Одночасно з прийняттям такого рішення з’їзду (конференції) організації, об’єднання приймають рішення про використання майна та коштів організації роботодавців, їх об’єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків з кредиторами.

3. Організації роботодавців, їх об’єднання, які порушують норми Конституції України та законодавства України, можуть бути примусово розпущені лише за рішенням суду.

4. Не допускається припинення організацій роботодавців, їх об’єднань за рішенням будь-яких інших органів.

5. Рішення про примусовий розпуск об’єднань організацій роботодавців не тягне за собою розпуску організацій роботодавців, їх об’єднань, які входять до цього об’єднання.

6. Припинення організації роботодавців чи їх об’єднання тягне за собою виключення їх з переліку організацій роботодавців, їх об’єднань, зареєстрованих головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань державної реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, інших організацій роботодавців, їх об’єднань, відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції відповідно до закону, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, з повідомленням про це в засобах масової інформації».