” Соціологічне дослідження «Луганська область: вплив на прийняття рішень обласноювладою» організовано Громадською організацією «Вибір»в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ГО «Вибір», жодною мірою не відображають офіційної позиції Центру політико-правових реформ та Європейського Союзу.”
ПЕРЕДМОВА
З 20 серпня по 4 вересня 2018 року в Сєвєродонецьку, Рубіжному, Лисичанську, Попасній, було проведене дослідження «Луганська область: вплив на прийняття рішень обласною владою».
Опитування мало на меті виявити рівень участі громади у впливі на прийняття рішень обласною владою та рівень поінформованості громади про обласний бюджет.
Завданнями було:
1) Визначити рівень та канали поінформованості громади про діяльність обласної влади;
2) Визначити рівень впливу громади на прийняття владних рішень обласною владою;
3) Визначити поінформованість населення про обласний бюджет.
Дослідження покликане вирішити наступні проблеми. На момент проведення дослідження не було соціологічних даних оцінки населенням поінформованості мешканців області з боку обласної адміністрації, ефективності різних каналів комунікації між громадою та обласним рівнем влади. Наявність таких даних дозволила б обласній адміністрації отримати зворотній зв’язок з громадою стосовно своєї інформаційної роботи, поліпшити роботу з інформування громади . Також на момент проведення дослідження не було даних про рівень та форми впливу населення області на прийняття обласною адміністрацією певних рішень.
Саме розвиненість форм колективної дії населення в області, самоорганізації, включеності у суспільно-політичне життя, розвиненість каналів комунікації дозволяє свідчити про перетворення населення на суб’єкт дії – громаду, а отже досягти побудови демократичного та правового суспільства.
Об’єкт дослідження: мешканці міст Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Попасна, переважно активні громадяни.
Предмет дослідження: участь населення області у впливі на прийняття владних рішень на обласному рівні та поінформованість про обласний бюджет
Метод збору первинної соціологічної інформації – стандартизоване інтерв’ю. Математична обробка результатів здійснювалася за допомогою пакету SPSS.
Характеристика вибіркових сукупностей.
Вибіркова сукупність – 400 жителів міст Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Попасна вибіркова сукупність репрезентативна за віком та статтю. Помилка вибірки не перевищує 5%.
Інтерв’юери отримували квотне завдання, а далі, відповідно до нього, здійснювали набір респондентів методом снігової кулі у визначеному населеному пункті.
Вибірка за статтю та віком виглядала наступним чином:
Вік | Чоловіки (N= 174) | Жінки (N=226) |
18–30 | 35 | 33 |
31–59 | 100 | 117 |
60 і старше | 39 | 76 |
РЕЗЮМЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Опитуваних просили дати відповідь на питання «Як Ви оцінюєте інформування мешканців міста про роботу та рішення обласної влади?». Варіант «дуже добре» обрало – 2%, «скоріше добре» – 8%, «в рівній мірі добре та погано» – 31%, «скоріше погано» – 36%, «дуже погано» – 22%, вагалися з відповіддю, обравши варіант «важко сказати» – 1%.
Якщо ставити оцінку поінформованості 1 – «дуже добре»; 2 – «скоріше добре»; 3 – «в рівній мірі добре і погано»; 4 – «скоріше погано»; 5 – «дуже погано», то середня оцінка населення склала – 3,65, що можна інтерпретувати як середній рівень «в рівній мірі добре та погано», але з відхиленням в бік «скоріше погано».
2. На запитання «За останній рік з яких джерел Ви переважно отримували інформацію про діяльність обласної влади?» отримано наступні відповіді (можна було обирати до 3 варіантів відповіді): місцеві газети – 11%; місцеве телебачення – 40%; інтернет-сайти та соціальні мережі – 61%; від друзів та знайомих – 61%; на зустрічах з членами місцевих органів влади – 16%; свій варіант (наприклад, респонденти вказували «з особистих спостережень») – 2%; взагалі не отримували такої інформації – 11%.
Отже на першому місці як канал інформування – інтернет-сайти та соціальні мережі, а також отримання інформації про діяльність органів державного управління області від свого оточення, хоча цей канал часто несе викривлену та неповну інформацію. Переважне використання лише цього каналу є симптомом недостатньо розвинених каналів комунікації між громадою та місцевою владою. Інтернет має рівні позиції з отриманням інформації від безпосереднього соціального оточення. Інформація тут може братися як з сайтів, так і з сторінок у соціальних мережах. Наступну позицію займає місцеве телебачення. Зауважимо, що більш ніж кожен десятий повідомив про відсутність будь-якої інформації про діяльність обласних органів влади. Отримані дані свідчать про необхідність покращення інформування громади, налагодження комунікацій між органами влади та населенням області. Судячи з тих оцінок, які населення ставило в попередньому питанні, запит на отримання інформації в громаді існує, але є й елементи соціальної апатії, пасивності членів громади.
3. У відповідь на запитання «Як Ви оцінюєте рівень впливу громади Вашого міста на прийняття рішень органами обласної влади?» опитані дали наступні відповіді: високий рівень – 0%, середній рівень – 20%, низький рівень – 34%, громада зовсім не бере участі в прийнятті таких рішень – 41%, важко сказати – 5%. Тобто сумарно 75% характеризують вплив громади на прийняття рішень обласною владою – нижче середнього, ще 5% – не змогли дати відповідної оцінки, що є симптомом відчуженості між цим рівнем влади та громадою. Загалом отримані показники можуть пояснюватися як закритістю влади, так і громадською байдужістю населення міста.
Якщо розглядати відповідні оцінки в балах: 1– «високий рівень»; 2 – «середній»; 3– «низький»; 4–«громада зовсім не впливає на прийняття таких рішень», то середня оцінка, яку поставила громада, складе – 3,06. Фактично це «3» – «низький рівень».
4. Також ми запитали: «У які форми впливу громади на прийняття рішень обласною владою були залучені Ви чи Ваші знайомі за останній рік?» (можна було обрати декілька варіантів відповідей) Варіант «участь у зустрічах з місцевими депутатами/депутатом» обрало 23%, «індивідуальні чи колективні звернення до органів міської влади чи окремих депутатів» – 24%, «участь у громадських слуханнях» – 8%, «участь у мітингах та масових акціях» – 24%, «звернення до місцевої влади через ЗМІ» – 1%; «присутність на засіданнях обласної адміністрації» – 11%, «участь в громадських органах при обласній адміністрації» – 7%, свій варіант вказали – 2%. Варіант «ні я, ні моє оточення не брали участі у впливі громади на прийняття рішень обласною владою» обрала абсолютна більшість респондентів – 54%. Видно, що серед опитаних була певна група членів громадської ради при ОДА і активістів. Слід звернути увагу, що «місцеві депутати», це депутати міських рад, а не обласної ради, якої не існує.
5. На питання про те, чи знайомилися опитувані за останні два роки через будь-яке ЗМІ чи інтернет-сайти владних структур з матеріалами з наведеного переліку, отримали наступні відповіді: з прийнятим обласним бюджетом знайомилися 6%, зі звітом про виконання обласного бюджету – 13%, зі статтями про використання коштів обласного бюджету – 11%.
6. 31% опитаних вказали, що на момент опитування, вони потребували інформації/допомоги від обласної адміністрації. Серед тих, хто вказав на подібну потребу 3,2% вказали, що отримання такої допомоги для них цілком доступне та скоріше доступне; 16,1% – в рівній мірі доступне та недоступне; 51,6% – скоріше недоступне, 29,1% – зовсім не доступне.
ТАБЛИЦІ ОДНОВИМІРНОГО РОЗПОДІЛУ
Таблиця 1 Як Ви оцінюєте інформування мешканців міста про роботу та рішення обласної влади?
Варіанти | Абсолютна частота | % |
дуже гарне | 8 | 2 |
скоріше гарне | 32 | 8 |
в рівній мірі гарне і погане | 124 | 31 |
скоріше погане | 144 | 36 |
дуже погане | 88 | 22 |
важко сказати | 4 | 1 |
Всього | 400 | 100 |
Таблиця 2 За останній рік з яких джерел Ви переважно отримували інформацію про діяльність обласної влади? (можна було обрати до 3 варіантів) (N=400)
Джерела інформації | Абсолютна кількість | % респондентів, що обрали варіант |
Міські газети | 44 | 11 |
Місцеве телебачення | 160 | 40 |
Інтернет-сайти та соціальні мережі | 244 | 61 |
Від друзів та знайомих | 244 | 61 |
На зустрічах з членами місцевих органів влади | 64 | 16 |
Свій варіант | 8 | 2 |
Взагалі не отримували такої інформації | 44 | 11 |
Таблиця 3 Як Ви оцінюєте рівень впливу громади Вашого міста на прийняття рішень органами обласної влади?
Варіанти | Абсолютна частота | % |
Високий рівень | 0 | 0 |
Середній | 80 | 20 |
Низький | 136 | 34 |
Громада зовсім не впливає на прийняття таких рішень | 164 | 41 |
Важко сказати | 20 | 5 |
Всього | 400 | 100 |
Таблиця 4 У які форми впливу громади на прийняття рішень обласною владою були залучені Ви чи Ваші знайомі за останній рік? (можна обрати декілька варіантів відповідей) (N=400)
Форми впливу | Абсолютна кількість | % респондентів, що обрали варіант |
Участь у зустрічах з місцевими депутатами/депутатом | 92 | 23 |
Індивідуальні чи колективні звернення до органів міської влади чи окремих депутатів | 96 | 24 |
Участь у громадських слуханнях | 32 | 8 |
Участь у мітингах та масових акціях | 96 | 24 |
Звернення до місцевої влади через ЗМІ | 4 | 1 |
Присутність на засіданнях міської ради | 44 | 11 |
Участь в громадських органах при міській раді | 28 | 7 |
Свій варіант | 8 | 2 |
Ні я, ні моє оточення не брали участі у впливі громади на прийняття рішень міською радою | 216 | 54 |
Таблиця 5.1 За останні два роки чи знайомилися Ви через будь-яке ЗМІ чи інтернет-сайти владних структур з прийнятим обласним бюджетом?
Варіанти | Абсолютна частота | % |
Так | 24 | 6 |
Ні | 364 | 91 |
Важко сказати | 12 | 3 |
Всього | 400 | 100 |
Таблиця 5.2 За останні два роки чи знайомилися Ви через будь-яке ЗМІ чи інтернет-сайти владних структур зі звітом про виконання обласного бюджету?
Варіанти | Абсолютна частота | % |
Так | 52 | 13 |
Ні | 332 | 83 |
Важко сказати | 16 | 4 |
Всього | 400 | 100 |
Таблиця 5.3 За останні два роки чи знайомилися Ви через будь-яке ЗМІ чи інтернет-сайти владних структур зі статтями про використання коштів обласного бюджету?
Варіанти | Абсолютна частота | % |
Так | 44 | 11 |
Ні | 344 | 86 |
Важко сказати | 12 | 3 |
Всього | 400 | 100 |
Таблиця 6 Розподіл відповідей на питання «Чи потребуєте Ви зараз допомоги/інформації від обласної адміністрації?»
Варіанти | Абсолютна частота | % |
Так | 124 | 31 |
Ні | 276 | 69 |
Всього | 400 | 100 |
Таблиця 7 Розподіл відповідей на запитання «Наскільки доступним є для Вас зараз отримання такої допомоги?» (на це запитання давали відповідь лише ті, хто ствердно відповів на попереднє питання)
Варіанти | Абсолютна частота | % |
цілком доступне | 4 | 3,2 |
скоріше доступне | 0 | 0 |
в рівній мірі доступне та недоступне | 20 | 16,1 |
скоріше недоступне | 64 | 51,6 |
зовсім недоступне | 36 | 29,1 |
Всього | 124 | 100 |
Таблиця 8 Освітній рівень опитаних
Освіта | Абсолютна частота | % |
вища | 187 | 47,9 |
середня спеціальна | 146 | 37,4 |
середня | 48 | 12,3 |
незакінчена середня | 8 | 2,1 |
початкова | 1 | 0,3 |
Всього | 390 | 100 |
Таблиця 9 Соціально-професійна приналежність опитаних (особи, що працюють у декількох місцях, вказували роботу, що дає основний дохід; працюючі пенсіонери, вказують, ким вони працюють на даний момент)
Соціально-професійна приналежність | Абсолютна частота | % |
Керівник підприємства, організації чи структурного підрозділу | 44 | 11 |
Спеціаліст на посаді, що вимагає вищої освіти, в тому числі офіцерський склад ЗСУ, МВС тощо | 40 | 10 |
Службовець (в т. ч. неофіцерський склад силових відомств та структур) | 24 | 6 |
Гуманітарна інтелігенція (вчителі, лікарі) | 48 | 12 |
Підприємець, який має найманих робітників | 28 | 7 |
«Cамозайнятий» (зайняті індивідуальною комерційною чи виробничою діяльністю) | 64 | 16 |
Студент, учень коледжу, технічного училища | 24 | 6 |
Робітник | 28 | 7 |
Рядовий працівник сфери побутових послуг чи торгівлі (продавець, перукар тощо) | 16 | 4 |
Безробітний | 28 | 7 |
Непрацюючий пенсіонер | 56 | 14 |
Непрацюючий через сімейні чи особисті обставини (декретна відпустка) | 0 | 0 |
Всього | 400 | 100 |